Партія 014
**На ранок, на своєму чергуванні, Астра вирішує навідатися в дерево і подивитись на стан серцевини, себто ельфійки, після драконячого “лікування”.
Він виявив що смола в якій було заключена ельфійка розплавилась неначе свічка не залишивши слідів самої ельфійки, а на місці де вона колись була образувалась сяюча тріщина, неначе сам простір порвався.
За сніданком він поділився своїми спостереженнями з компанією. Келваріс за допомогою Вісника відправив звіт імператриці. В зворотному повідомленні вона затребувала когось прибути для особистої доповіді. Таким чином Брін, Шалісса та Малтіріс відправились подати звіт, а Келваріс, Грок і Астра шукати імператора й далі.
Астра дуже хоче виконати свою обіцянку дану дитині тому преконує своїх супутників накинути коло і повернутися в Крік. Вони погоджуються але перед цим, Кел та Грок хочуть особисто проінспектувати тріщину в дереві.
ПІсля коротких інспекцій держаком списа від Грока і божественним чуттям від Кела, герої припускають що це просторовий розлом, та його створення не було драконячою інтенцією.
Потім вони все ж вертають у Крік. На диво попри полуденний час, там пусто. Грок помічає приглушене шепотіння в будинках. В будинку Кая голоси гучніші.
Звісно в Кріку вже помітили воскресіння дракона і очевидно що при появі героїв, Кай припускає в цьому їх провину. Жодного Єоса він не знає, пояснення Астри тільки ще більше налаштовують його супроти паті. Віри у ельфів Крику в те що дракон, як його запевняє Астра, дружелюбний в них теж немає. Коли тони розмови переходять до погроз один одному, Кай зрештою просить героїв покинути його місто і тримати “шкідливі казки про добрих драконів” при собі.
Наостанок Грок і Астра переконують Кая прийняти книжку яку напівельф переписав в бібліотеці для Кайового сина.
З розмови зі старостою і аналізуючи ситуацію в місті напрошуються певні висновки. Люди щонайменше шоковані і стривожені, місто в локдауні. Вірогідно до імператриці вже були відправлені вісники. Ніхто не знає що їм робити, чи тікати в столицю, чи сидіти вдома і нікуди не висовуватись. Їх словам ніхто не повірить, бо люди страшаться вже того що це стародавня гігантська істота, що може знищити мів міста, навіть невдало приземлившись, не кажучи вже про руйнування які він може завдати якщо матиме на те бажання.
Келваріс дуже тривожиться за долю ельфів і можливе втручання імператриці. Він незадоволений поведінкою Кая і хоче щось з цим зробити. Грок висуває геніальну ідею - піти попросити Дурвірума якось їх заспокоїти. Всі погоджуються. По ітогу вони вертають до дракона і просять його заявити про себе ельфам і так би мовити нагадати їм про свою роль захисника, бажано не лякаючи їх.
Опісля вони втрьох на Лосі відправляються на північ через ліс. В першу ніч Грок знаходить у своїх речах Кха*Ліка. Що є неймовірною удачею бо коли вони почали блукати саме псевдодракон взяв на себе роль провожатого. Надвечір третього дня коли вони вже збирались розбити табір, группа знайшла кілька свіжих трохи дивних по формі слідів. Грок і Астра намагають піти за цими слідами, тоді як Келваріс вважає це пустою тратою часу, та вже йде за більшістю.
Йдучи за слідами що то з'являються то зникають герої виходять до кам’яного містка посеред лісу. Під ним немає нічого крім землі і коріння. перед і після нього теж нічого немає. Це просто невеликий, лише кілька метрів місток посеред глибокого лісу.
Грокове оке відчуває слід магії на цьому мосту, і пропонує його зруйнувати. Тим часом Астра плювати хотів на будь які міри перестороги і просто йде по мосту.
Відчувши певний невидими поштовх що намагався його не пустити через невидимий бар'єр він бачить... місто.
Астра кличе всіх за собою.
По ту сторону мосту з’явилось місто. Сповнене кольорами і звуками, воно розчиняє Віковічний ліс, дерева ближче до міста стають менші, кольорові, на них ростуть гриби. Місто наповнене світло, почасти магічним, Будівлі в ньому всі різні і по формі і по стилю і навіть по розмірам. Під стать місту і його жителі.
Місто наповнене різного роду істотами, що дають драпака як тільки одна з них помічає очевидно чужду присутність.
Так посеред дороги залишається лише один юнак (?) що готовий, більш того, радий поговорити з ними.
Він представляється ім’ям Аластор. Він і стає основним джерелом інформації для героїв.
Димом зі своєї люльки він він накладає заклинання розуміння мов на Грока і Келваріса до довгого відпочинку, оскільки більшість істот тут говорить Сильваном який знає тільки Астра
Він каже, що в них свято з приводу пробудження дракона хоча Попеляста Леді скоріше святкує смерть Лорве. Істооти не стільки налякані скільки здивовані, бо можливо бар’єр ослаб. І якби вони зайшли у місто з іншого боку їм би вірогідно зраділи би. Грок питається чи ніхто такий як вони не бував тут нещодавно, на що Аластор сміється і питає чи в них теж є угода з Тим-Що-Шепоче.
Він пояснює за структуру влади у місті. Вони дійсно потрапили в Каїнт. Відомо що у нього є місто-близнюк Авельт. Ось тільки насправді Каїнт і Авельт це дві половини одного й того самого міста. Розділеного міста Фейрі. В половині Каїнта править Неблагий двір на чолі з ахрфеєю Попелястою Леді. Тоді як через стіну знаходиться Авельт - місто Благого Двору з власним архфеем - Тим-Що-Шепоче. Благі і Неблагі по своїй природі є різними і через це не надто добре уживаються, тому і існує розділення. Архфеї це магічні істоти, що майже рівні по силі до божеств.
Перериваючи поток питань він пропонує героям прийняти участь у турнірі від його імені. Турнір проводиться кожен рік але цього разу він має нові правила через святкування. Зазвичай переможець турніру може увійти до Двору і технічно отримати дворянство. Але нещодавно сталась ключова важлива подія яку виношувала Попеляста Леді, і в нагороду переможцю буде щей бажання до одного з архфей. Для нього це можливість заробити, а для героїв дістатися на аудієнцію з Шепочучим (якщо вони прийшли до нього) і укласти з ним договір без плати. У ході цих перемовин виявляється що Аластор - напівдемон.
Герої хочуть обдумати цю угоду, на що Аластор дає їм напрямок своєї резиденції і залишає їх.
Місто поступово повертається на нормальне життя. Більшість фейрі не надто заклопотані життям і загалом чілить. Ті хто і робить щось схоже на роботу не надто старанне чи активне в цьому. Серед них часто ходять сезонні ельфи. вони схожі на нормальних але у них більш довгі вуха і волосся зачасту різнокольорове, хоча й не усіх. Їх тіла вкриті кольоровими татуюваннями. Торгівля виглядає як бартер своїми натуральними можливостями (як наприклад пилок фей, квіти з дріди і т.п.)
Зрештою герої намагаються пройти на бік Авельта, зіштовхуються з бюрократією аби отримати пропуск та все ж переходять за стіну. Погулявши, побродивши, Герої зустріли п’яного сатира у більш дворянських маєтків.
Той дає кілька корисних порад, наприклад не радить їсти і пити щось тут, без солі бо що все з фейвінду містить галюциногени. Не укладати договорів з баригою Аластаром. А також розповідає що Лорве закривала портал у Фейвінд, неначе пробка в пляшці. Фей обмежені на земному плані в силах, і навіть помираючи тут - вони помирають назавжди, тоді як у Фейвінді мали б жити вічно.
Перша спроба зареєструватися на турнір безуспішна, бо герої не є жителями міста. Тож їм таки доводиться сходити до Аластора. Резиденція на яку він вказував виявилась гральним домом. З горем пополам, вони таки погоджуються на угоду і йдуть реєєструватися вдруге.
Правила турніра:
-
не добивать
-
використовувати усе можливе
-
не чіпати глядачів
-
не добивати ворогів.
Астра в першому бою змагається з великим грибом на ім'я сер Блотус 3-ій і виграє. Та програє своєму другому супротивнику сатиру Таріку Шмигу.
Грок в першому бою виграє спрайта сера Квілла. Перемагає в другому к бою жаболюда Спок де Нока. І програє лише у півфіналі Таріку Шмигу.
Келваріс перемагає в першому турі дріаду леді Міранель, в другому турі гнома червоношапку Шкрита, та навіть каргу пані Грісольду у півфіналі. Та у фіналі навіть він програє Таріку Шмигу.